- спрямовання
- —————————————————————————————спрямо́ванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спрямовання — я, с. 1) Дія за знач. спрямовувати. 2) Направленість; напрямок … Український тлумачний словник
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови